Попри війну, у фармсекторі – новація за новацією. З 1 квітня всі Rx-засоби-за рецептами, аптеки мають підключитися до ЕСОЗ, а фармацевти вже переймаються тим, що їм доведеться робити щеплення в аптеках і надавати меддопомогу в лікарнях.
Чи не завадять цьому нинішні умови і проблеми аптечного ринку і чи все готове до виконання нових завдань? Про це – розмова з очільником Аптечної професійної асоціації України, доктором фармацевтичних наук, професором Володимиром РУДЕНКОМ.
Ідея залучення фармацевтичних працівників до надання медичної допомоги продовжує втілюватися – на громадське обговорення представлено відповідний проєкт постанови Уряду. Чи готові фармацевти працювати в ролі медиків у лікарнях?
Така необхідність пов’язана з тим, що сьогодні у лікувальних закладах не вистачає фахівців. А дія постанови розрахована на період карантину, надзвичайної ситуації або воєнного стану, коли кадрова ситуація в галузі може бути набагато складнішою.
Пригадайте, як у перші хвилі пандемії COVID-19 катастрофічно не вистачало медичного персоналу у лікарнях, куди спрямовувалися величезні потоки хворих. Те ж відбувалося і на початку бойових дій в Україні, окрім того, на той час додалася ще й нестача фармпрацівників.
Звісно, що лікар не зможе належним чином організувати надання медичної допомоги, якщо у нього немає достатньої кількості помічників. У таких ситуаціях на вагу золота і волонтери, і парамедики. А фармацевти тим більше можуть бути помічниками лікаря.
Донедавна до їх обов’язкової фахової компетенції входила тільки домедична допомога.
І нині ця вимога зберігається. Фармацевтичні працівники (фармацевти та асистенти фармацевтів) за своїми службовими обов’язками повинні вміти надати домедичну допомогу пацієнтам у екстремальних умовах та при невідкладних станах безпосередньо в аптеці.
Для цього під час навчання вони вивчають відповідні дисципліни — домедична допомога, екстремальна медицина тощо. Тож не виникне складнощів з тим, аби навчити фармацевтів надавати й першу медичну допомогу. Тим більше, що сьогодні це часто вимушені робити волонтери, які взагалі не мають медичної освіти.
У проєкті постанови йдеться про те, що фармацевти в лікарнях можуть виконувати функції медсестри поліклініки, медсестри з паліативної допомоги та фізіотерапії, помічника лікаря стоматолога. Чи не завелика відповідальність?
Зважте на те, що у згаданому документі чітко вказано: фармацевти зможуть надавати медичну допомогу в лікувальних закладах виключно під керівництвом лікаря. І це дуже правильний акцент. Тобто, лікар повинен оглянути пацієнта, сказати, що саме має виконати фармацевт і дати на це дозвіл.
Відтак проєкт постанови Кабміну чітко прописує, на яких умовах відбуватиметься залучення фармацевтичних працівників до медичної допомоги. Так, вони можуть виконувати певні маніпуляції, як медсестри, можуть заміщати молодшого медичного працівника, але відповідальність за життя і здоров’я пацієнта покладається виключно на лікаря медичного закладу.
Як це виглядатиме організаційно: фармацевти працюватимуть як волонтери чи у штаті лікарень на вказаних посадах, добровільно чи примусово?
На жаль, це поки що не прописано в проєкті постанови. Однак я вважаю, що це може бути і волонтерська допомога, і робота на постійній основі, коли фармапрацівник може бути зарахований у штат закладу охорони здоров’я.
Також я сподіваюся, що це буде добровільний вибір кожного фармпрацівника, і їх не забиратимуть примусово з робочих місць в аптеках. Бо сьогодні кадровий дефіцит спостерігається практично в усіх сферах – не вистачає і медсестер, і лікарів, і фармацевтів, оскільки багато жінок виїхало з України з дітьми, багато фахівців служать у ВСУ чи перебувають у зоні бойових дій.
В аптечній мережі відчувається гостра нестача фахівців, і не лише на деокупованих територіях, й у багатьох відносно «спокійних» регіонах України. Люди бояться повертатися додому, доки не мине загроза бойових дій.
Чи не спричинить такий кадровий дефіцит колапс в аптеках, коли з 1 квітня з’явиться додаткове навантаження у зв’язку із запровадженням е-рецептів на всі рецептурні засоби. Адже їх перелік величезний і роботи у фармацевтів побільшає в рази!
Як то кажуть, доживемо — побачимо. Але там, де буде достатньо фахівців, новації не вплинуть на роботу аптек негативно.
По-перше, на період дії воєнного стану дозволені паперові рецепти, що унеможливить «зависання» відпуску ліків через проблеми з доступом до ЕСОЗ. По-друге, там, де система вже працює, накопичено досвід (наприклад за програмою «Доступні ліки», відпуском інсулінів, антибіотиків тощо), взагалі не виникатиме проблем, адже е-рецепти в Україні вже давно не новина. Просто розширюється кількість лікарських засобів для відпуску за рецептами.
Чи встигнуть усі аптеки підключитися до ЕСОЗ в умовах війни, адже з 1 квітня це стане обов’язковою вимогою ліцензії на їх діяльність, аби мати право відпускати Rx-ліки за е-рецептом?
Так, хоча на період воєнного стану виключенням будуть аптеки, розташовані в зоні проведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Зважаючи на непередбачуваність умов війни може статися, що й для інших закладів терміни буде перенесено.
Однак аптеки активно готуються до відповідності вказаним вимогам Ліцензійних умов, аби зробити це вчасно. На це у них є ще майже 2 місяці.
Натомість уже вийшов наказ МОЗ № 138,який передбачає щеплення в аптеках, які мають проводити фармпрацівники. Коли стартуємо?
До старту ще має бути розроблено відповідний порядок, щоб розуміти, як все це має відбуватися. Адже залишається багато запитань без відповідей.
З одного боку, ми, як то кажуть, не відкриваємо Америку. В багатьох країнах світу фармацевти проводять щеплення в аптечних закладах, і це чітко регламентовано нормативними актами. Наша Асоціація також давно підтримувала таку ідею, при цьому однозначно виступала за те, щоб були прописані конкретні вимоги щодо її реалізації.
Наприклад, чи можна вважати прийнятним щеплення в аптечному закладі площею 50 м2, яка зрештою відповідає ліцензійним вимогам. Адже там вміщається лише торговий зал, матеріальна кімната та кімната для персоналу. Де розміститися для щеплення? Для цього вочевидь має бути окреме приміщення, котре б відповідало певним вимогам, також його потрібно відповідним чином санувати тощо.
А як фармацевту робити щеплення, коли у нього стоїть черга відвідувачів? Чи це має бути окремий фахівець?
Фармацевти точно не проти, щоб робити щеплення в аптеках. Але це повинно бути цивілізовано і має проходити за певними умовами та правилами. От коли вони будуть чітко прописані, тоді ідея й запрацює. Написати, що щось можна робити – це лише частина справи, нехай і хорошої. А розписати все у відповідних розпорядчих документах – гарантія того, що справа буде реалізована.
Ми також розуміємо, що вакцинація в аптеках стосуватиметься лише профілактичних вакцин, які продаються в аптеках (проти грипу тощо), а не вузько специфічних щеплень, наприклад, згідно з Календарем.
Чи будуть вони фізично доступні, адже останнім часом ми пережили давно небачене явище – дефіцит ліків.
На сьогодні дефіциту ліків в аптеках немає. Логістика відновилася. Замість знищених складів відкрито нові тимчасові в інших, більш віддалених і спокійних регіонах. Компенсацію за програмою реімбурсації аптеки також отримують вчасно — у межах асигнувань, які держава може на сьогодні виділити.
Які ще проблеми, крім кадрових, відчувають аптечні заклади?
Є труднощі із забезпеченням аптек електроенергією. Втім, останнім часом їх вдається долати — багато аптек придбали генератори і безперебійні джерела електроенергії.
Також існує ще одна проблема, спричинена війною — на разі не вирішене питання компенсацій за втрачене майно закладів, які зазнали руйнувань та втрат внаслідок бойових дій. Водночас спільними зусиллями ми вирішуємо ці питання – на сьогодні робиться все, аби аптеки працювали стабільно, а наші громадяни були забезпечені ліками.
Джерело інформації: thepharma.media.
.
