Запропоновано новий підхід до боротьби з канцерогенними вірусами
21.02.2023
Директор лікарні вкрав гуманітарну допомогу на суму 1+ мільйона гривень
22.02.2023

Жінки в науці: досягнення у фармації

В умовах широкомасштабної воєнної агресії росії проти України фармацевтичний сектор, адаптуючись та долаючи нові виклики, намагається рухатися вперед, поступово виходячи на довоєнні показники роботи. Регуляторні зміни та ініціативи, прогнози щодо розвитку фармацевтичної сфери, перспективи e-commerce, сучасні тенденції та тренди, промоція лікарських засобів — ці та інші теми були у фокусі уваги учасників XVIІІ Щорічного аналітичного форуму «ФАРМАПОГЛЯД.

Регуляторне поле, ціноутворення на ліки, ініціативи–2023

Підсумки роботи у 2022 р. та плани на поточний рік окреслили представники законодавчої та виконавчої гілок влади, державних підприємств та міжнародних партнерів.

Електронний рецепт на деякі ліки, електронна роздрібна торгівля препаратами, подальше запровадження 2D-кодування лікарських засобів, нові підходи до фармако­нагляду — це питання, які вже знаходяться в процесі реалізації та впровадження і стали предметом обговорення учасників форуму. На черзі — врегулювання продажу окремих безрецептурних ліків поза аптечними закладами (наприклад на заправках чи в магазинах).

Пріоритети Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування на 2023 р. залишилися незмінними. Заплановано розробку та ухвалення законодавчих ініціатив, спрямованих на виконання євроінтеграційних зобов’язань України. Зокрема, це законопроєкти «Про медичні вироби» та «Про регулювання обігу спеціальних харчових продуктів, біологічно активних добавок та інших харчових добавок».

Фармацевтична опіка та додаткові фармацевтичні послуги в аптеках — ще одне питання, яке планується підняти на рівні профільного парламентського Комітету.

На лікарів та фармацевтичних працівників чекають нові редакції правил виписування рецептів на лікарські засоби та порядку їх відпуску з аптек, затверджених наказом МОЗ України від 20.07.2005 р. № 360. Робота над відповідним проєктом наразі ведеться на рівні профільного міністерства.

Ще одна ініціатива МОЗ, практичну реалізацію якої здійснюватиме ДП «Укрвакцина», — мобільні аптеки. Наразі зусилля спрямовуються на врегулювання можливості виїзної торгівлі лікарськими засобами у важкодоступних районах та сільській місцевості. Відповідні зміни планується внести до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) та інших нормативно-правових актів.

Коли застосовується зовнішнє та внутрішнє реферування цін на окремі ліки, декларування зміни оптово-відпускних цін? Про це говорили в контексті державного регулювання вартості лікарських засобів.

Цього року ДП «Медичні закупівлі України» стало єдиною централізованою закупівельною організацією, яка закуповуватиме ліки, медичні вироби та обладнання за 23 напрямами. У Держбюджеті–2023 майже 9,7 млрд грн передбачено на закупівлі за централізованими програмами. Водночас це підприємство буде продовжувати закуповувати необхідне медичне обладнання в межах ініціативи Президента України UNITED24.

З грудня 2021 р., коли Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками розпочала ліцензування господарської діяльності з електронної роздрібної торгівлі препаратами, лише 24 суб’єкти господарювання отримали відповідну ліцензію (619 аптечних закладів). Це приблизно 2,5% від загальної кількості аптек в Україні.

Найближчим часом на погодження МОЗ України буде передано проєкт змін до ліцензійних умов в частині врегулювання окремих питань у сфері електронної роздрібної реалізації ліків. Зокрема, пропонується вирішити питання функціонування сайтів-агрегаторів.

На думку учасників ринку, нагального врегулювання потребує проблема поводження з просроченими лікарськими засобами, які ввозяться на територію України у якості гуманітарної допомоги. Хто відповідає за утилізацію таких ліків і має бюджетувати цей процес? Питання залишається відкритим.

Так званим рефері у взаємодії бізнесу та контро­люючих органів виступає Державна регуляторна служба України. Наразі вже розроблено проєкт постанови КМУ, яка дозволить їй моніторити заходи позапланового державного нагляду, які проводяться контролюючими органами щодо суб’єктів господарювання, надасть можливість втручатися в цей процес і приймати відповідні рішення.

Економіка і Фарма

Війна, розв’язана росією проти України, значною мірою вплинула на світову економіку, сповільнивши її розвиток у 2022 р. Для більшості країн світу фіксується зниження темпів зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) та підвищення рівня інфляції. У 2023 р. в країнах ЄС та єврозони також прогнозується зниження темпів збільшення ВВП, втім рівень інфляції має знизитися.

Однак найбільше постраждала економіка України. У 2022 р. ВВП знизився на 30,3%, а показник інфляції сягнув 26,6%. Прогнози різних інституцій щодо розвитку економіки у 2023 р. суттєво різняться. Так, передбачається зміна реального ВВП від падіння на 7% до зростання на 3%, а рівень інфляції — від 18 до 28%. Навіть прогнози вітчизняних установ, таких як Національний банк України та Міністерство економіки, є досить різними.

Спад економіки зумовив стрімке скорочення доходів населення та зростання рівня безробіття.

На початку 2022 р. компанія IQVIA перевела Україну до кластеру «Pharmerging markets» і наразі вона там і залишається.

За підсумками 2022 р. загальні обсяги споживання ліків (роздрібний та госпітальний сегменти) скоротилися на 13% у гривневому вираженні порівняно з 2021 р. У натуральному вираженні падіння становило 22%. В умовах суттєвого скорочення економіки, міграції населення, окупації територій та руйнування інфраструктури воно не виглядає катастрофічним.

Участь держави у забезпеченні населення препаратами залишається незначною та становить близько 13%, враховуючи госпітальний сегмент та програму реімбурсації. Інші 87% фінансуються з кишені пацієнта.

При цьому зменшення госпітальних поставок лікарських засобів є значно вираженішим, ніж на роздрібному ринку, оскільки витрати на ліки мають статус «захищених» видатків у бюджеті домогосподарств.

Падіння ринку зумовлено здебільшого зменшенням фізичного споживання та перерозподілом у бік більш дешевих препаратів.

У сегменті дистрибуції навіть у воєнний час не припиняється конкурентна боротьба між лідерами сегменту. Загострюється конкуренція і серед виробників. В аптечному сегменті триває процес консолідації.

Міжнародні інвестиції в українську економіку завжди були в рази меншими порівняно з іншими східноєвропейськими країнами, а в умовах війни цей показник знизився ще більше. Завершення війни стане стимулом для укладання M&A-угод в Україні іноземними стратегами, а до цього часу більш імовірними є M&A-угоди з боку локальних гравців та фондів.

Як виживає Фарма під час війни?

Війна по-різному вплинула на учасників ринку. У кожного з них своя історія подолання її викликів. Серед основних проблем: бойові дії та руйнування, необхідність захисту та міграція персоналу, ускладнення ланцюгів постачання, зміна бізнес-середовища та регуляторного поля. Представники фармбізнесу поділилися кейсами подолання цих викликів. При цьому, незважаючи на складні обставини, фармкомпанії продовжують благодійну діяльність, допомагаючи населенню та Збройним силам України.

Не останню роль у роботі фармкомпаній під час війни відіграє енергетична криза, спричинена ракетними обстрілами об’єктів енергетичної інфраструктури. Зокрема, 75% теплової генерації України було пошкоджено або знищено.

Втім, рано чи пізно війна закінчиться перемогою України і постане питання відшкодування збитків, а тому вже зараз необхідно збирати доказову базу щодо цього. Учасники форуму також обговорили світовий досвід компенсації збитків та перспективи для українських компаній.

Промоція та реклама

На початку війни промоційна активність фармкомпаній майже повністю зупинилася. Однак досить швидко ситуація почала поліпшуватися. Загалом за підсумками 2022 р. промоційна активність знизилася на 27% порівняно з попереднім роком — на фоні міграції населення за кордон, окупації частини територій та втрати деяких лікарень і аптек. Незважаючи на зменшення частки промоції, спрямованої на фармацевтів, у ІІ та ІІІ кв. 2022 р. в загальній структурі промо­активності серед спеціалістів охорони здоров’я, до кінця року вона досягла довоєнного рівня. Найактивніше в аудиторії фармацевтичних працівників відновлюються віддалені комунікації та особисті візити медичних представників.

Що стосується аудиторії лікарів, то взаємодія та робота з фармацевтичними компаніями також налагоджується. 43% терапевтів/сімейних лікарів вважають, що така спів­праця вже досягла довоєнного рівня.

Для отримання професійної інформації більшість лікарів віддає перевагу конференціям, вебінарам і лекціям та бажає отримувати більше корисної інформації цими каналами. Велику довіру викликають професійні сайти та освітні інтернет-платформи. Популярними серед лікарів вважаються особисті візити медичних представників та віддалена комунікація.

Війна не стала приводом для зупинки лончів. Компанії продовжили виводити на ринок нові препарати та просувати новинки як каналами, спрямованими на професійну аудиторію, так і в медіа, націлених на кінцевого споживача.

Слід зазначити, що у 2022 р. у зв’язку з початком війни на телеекранах вперше перестали виходити рекламні блоки. Після вторгнення 24 лютого реклама стала не на часі. Але саме телебачення не переставало працювати ні на мить. Телегрупи об’єдналися у єдиний телемарафон, щоб тримати інформаційний фронт. Згодом частина каналів відновила показ розважального контенту. Повернення перших брендів в ефір відбулося наприкінці квітня. Частка Фарми на телебаченні за підсумками року вперше перевищила 50%, не в останню чергу через те, що бренди з категорії товарів повсякденного попиту (fast moving consumer goods — FMCG) повернулися лише частково.

Діджитал-споживання також не зупинялося ні під обстрілами, ні під час вимкнень електроенергії.

Зміна споживчих настроїв

Ключовими трендами у поведінці споживачів є «рутинізація» війни, прагнення повернутися до «нормальності» та високий рівень адаптивності.

Дані соціологічних досліджень свідчать про те, що на початку війни ключовою емоцією українців був гнів. Через рік основною емоцією є втома, а також напруженість і надія. 87% населення впевнені у перемозі України. Значна частка людей відчуває такі стани, як тривожний сон, безсон­ня, сильні перепади настрою. Тому держава працює над створенням системи психологічної допомоги та підтримки населення.

Порівняно з довоєнним часом набагато більше споживачів роблять покупки заплановано і рідше здійснюють їх імпульсивно. Більше людей почали купувати товари нових для себе брендів. Серед основних факторів вибору — привабливіша ціна, а також бажання підтримати українських виробників. У значної частки громадян ставлення до бренду, якщо він продовжує свою діяльність у росії, погіршилося. 74% взагалі або частково відмовилися від купівлі продукції виробників, які продовжують працювати в рф.

Українці в Польщі

Близько 1,6 млн українців зараз знаходяться у Польщі, з них майже 80% — це жінки. Більшість переселенців під час перебування в цій країні потребували ліків та приймали їх. В основному вони або купували препарати в польських аптеках, або користувалися лікарськими засобами, які привезли з собою з України. Слід зазначити, що аби отримати рецептурні ліки, потрібно мати рецепт. Але частина людей так і не звернулася до лікаря через мовний бар’єр або складнощі в доступі до фахівця (довгий час очікування, складна процедура запису тощо). Більшість українців, які не потрапили до лікаря в Польщі, обрали самолікування або зверталися до лікаря з України.

E-commerce

Глобальна смартфонізація, зростання кількості інтернет-користувачів, доступу до онлайн-сервісів, процвітання цифрової індустрії у сфері охорони здоров’я, вигідні пропозиції та знижки сприяють розвитку фармацевтичної e-commerce.

В Україні в березні 2022 р. функція онлайн-бронювання була тимчасово закрита, але почала відновлювати роботу в квітні. Наразі показники ще не вийшли на довоєнний рівень. За підсумками 2022 р. обсяг e-commerce у фармацевтичному ритейлі становить 7,7 млрд грн, що відповідає 6% ринку.

Джерело: Щотижневик «Аптека» https://www.apteka.ua/

Зворотній зв'язок

 

×